Тест акустических систем tannoy mercury 7.4: великолепная семерка

Ценовые рамки

Для тестирования были выбраны единственные в серии напольные колонки с индексом 7.4. Mercury — наиболее доступная серия в линейке легендарного (и это не маркетинговый штамп) британского бренда. И надо сказать, для своей категории выглядит на редкость солидно. Виниловое покрытие новой серии стало более контрастным и детальным, поэтому отличить его от шпона можно только едва ли не упершись в колонку носом.


Фасады «семёрок» заметно шире, чем фронтальные панели Mercury прошлого поколения. Качество отделки на пять с плюсом

Возможные варианты оформления: грецкий орех, светлый или тёмный дуб. Корпуса высотой чуть менее метра покоятся на пластиковых подиумах с шипами, порты фазоинверторов выведены назад, причем каждый корпус вооружен парой труб относительно небольшого диаметра. Клеммы, допускающие подключение по бивайрингу, позолочены. Тему драгметаллов продолжает внутренняя разводка — она выполнена посеребренным проводом из бескислородной меди.

По официальной информации, основной целью разработки новых корпусов Mercury стало улучшение нейтральности звука и борьба с резонансами. Задачи, конечно, очевидные, но в рамках данного ценового сегмента реализовать их на сколько-нибудь серьёзном уровне довольно непросто.


7-дюймовые драйверы жестко зафиксированы шестью винтами

Однако инженеры Tannoy явно отнеслись к проблеме не формально, например, в критически важных местах конструкции, вроде зон контакта динамиков с корпусом и мест крепления кроссоверов, применяется материал, сделанный по фирменной технологии DMT (Differential Materials Technology). Он позволяет минимизировать искажения и эффективно поглощать вибрации при соединении деталей, изготовленных из разных по жесткости материалов. Для этой же цели СЧ/НЧ-драйверы крепятся теперь не на четырех, а на шести винтах, а в корпусе установлены дополнительные распорки.

Сами динамики увеличились в размерах до семи дюймов, диффузоры у них не металлические, как может показаться на первый взгляд, а целлюлозные с фирменным многослойным покрытием. Купола пищалок диаметром 1,1 дюйма в отличие от колонок прошлого поколения тоже не алюминиевые: они изготовлены из полиэстера с демпфирующим нитроуретановым покрытием, нагружены на широкий фланец со сложной формой поверхности и вооружены мощными неодимовыми магнитами. Кстати, судя по заводским характеристикам, пищалка способна воспроизводить звук (точнее, ультразвук) вплоть до 32 кГц.


Купол твитера изготовлен из полиэстера, а диффузоры мидбасового драйвера из целлюлозы с многослойным покрытием

Расположены драйверы по классической схеме д'Апполито, сигнал для ВЧ-составляющей формируется фильтром третьего порядка, а для мидбасов — второго, частота раздела 2,4 кГц.

В качестве основного тестового источника я использовал ресивер Denon AVR-X6200W, хотя для большей чистоты эксперимента послушал несколько треков и в исполнении стереокомплекта Denon серии 2500, о котором я уже рассказывал.

Tannoy Mercury MX-3 – доработка

Напольные 2-х полосные Tannoy Mercuri MX-3, это фактически полочники MX-2 к которым снизу добавили отсек для балласта с пробкой.

Корпус выполнен из МДФ толщиной 19 мм – передняя панель, из ДСП 16 мм – задняя и , скорее всего, боковые. Между твитером и мидбасом стоит внушительная перегородка с большими отверстиями, которая стыкуется с накладками на боковых и передней стенках. Жёстко и массивно.

Объём собственно АС заканчивается практически сразу под портом фазоинвертора, а ниже – ящик. Стенки и перегородки внутри закрыты матами из искусственного войлока толщиной 15-20 мм. У меня один из матов закрывал задний конец фазоинвертора. Пришлось его закрепить, чтобы не мешал. Вполне возможно, что по этой причине разницы между открытым портом и закрытым заглушкой практически не ощущалось.

Оригинальная катушка НЧ с железным сердечником имеет индуктивность 0,99 м Гн, ВЧ – с ферритовым сердечником – 0,3 мГн, с отводом посередине. Плюс всякого рода конденсаторы и сопротивления. Разбираться в этом нагромождении деталей не было ни малейшего желания.

Звук в заводском варианте коротко можно описать словом «аццццтой». Верхов нет. Середина мычит и сильно давит на слух, вплоть до неприятных ощущений. Низ толи есть, толи нет. Не до низов уже. Вердикт – слушать НЕЛЬЗЯ.

Так как для акустики снова появилось место, два бесполезных ящика стали сильно раздражать. Решено быстренько апгрейдить.

За основу взята схема фильтра, предложенная АБ для M-2. Элементы установлены те, которые были в наличии. Катушка индуктивности мидвуфера 1,44 мГн, и всё. Фильтр ВЧ: катушка 0,63 мГн, конденсатор 3,3 мкФ, резистор 2,2 Ома. Катушки от разных колонок из СССР на «воздухе», из лютой меди и с такими же размером и весом. Фильтр пришлось собрать на отдельной основе и уложить между матами войлока на дно основного объёма. Конденсатор К73-11, резистор из Танноя.

Промежуточный итог – уши уже не страдают, слушать можно. А вот тонального баланса не хватает. Середина какая-то мутная, не прозрачная. Верхние частоты всё ещё поджаты, хоть и звучит хай-хэт, например, как и должен и как я не раз слышал живьём. При этом, баланс плавает в зависимости от уровня сигнала, смещаясь с увеличением громкости вверх. Соответственно, и от композиции к композиции. Солисты всё одно территориально выпирают, что мужчины, что женщины. Зато отлично слышна разница между ЗЯ и фазоинвертором. В первом варианте быстро и сухо. Во-втором, более вальяжно и размашисто. Т.к. на глубокий бас эта акустика не претендует, то скорее всего – дело вкуса.

Вывод. Вторую колонку нужно будет дорабатывать внимательно выслушивая, а не лепить из того, что под рукой.

Verdict

It leaves us feeling rather down on the Mercury 7.4s. Compared to their bookshelf siblings, there are more flaws in the treble, which means they aren't quite as easy to listen to.

Big rooms will benefit from their big sound, and if you're after a booming pair of speakers without a huge outlay you may find your head turned.

Ultimately though, the Mercury 7.4s fail to deliver in too many places, and there are much better places to spend your money.

Tannoy's own Eclipse 3s at half the price wouldn't be a bad place to start, which only goes to make this uncharacteristic misstep even more of a headscratcher.

See all our Tannoy reviews

активної акустики Triangle AIO Twin: їх розробили сирени

Активні колонки Triangle AIO TWIN є подальшим розвитком відповідної серії моделей компанії, призначених для відтворення звуку як з звичайних, так і мережевих джерел. На відміну від AIO 3, виконану у вигляді системи «все-в-одному», дана акустика являє собою класичну стереопару. За рахунок цього вдалося отримати широку стереокартіну, зрозуміло, при установці колонок на необхідному відстані один від одного. Акустика Triangle AIO TWIN відрізняється дуже високою якістю виготовлення, а її захисні сітки виконані з тканини преміум-класу, яку випускає знаменита європейська компанія Gabriel. Колонки забезпечені підставою з алюмінію, що забезпечує їх додаткове демпфірування, а також надає вельми елегантний зовнішній вигляд. 

Огляд сучасних MM, MI та MC-головок британської фірми Goldring

Головки звукознімача Goldring — вірні друзі вініломана Огляд сучасних MM, MI та MC-головок британської фірми. Продукція компанії Goldring супроводжує любителів вінілу протягом багатьох десятиліть. Історія фірми бере свій початок ще в 1906 році в Берліні, коли брати-чехи Генріх і Юліус Шарф почали виробляти голки та звукознімачі для грамофонів. У 1933 році виробництво було перенесено до Великобританії, а в 1953 році фірма отримала назву Goldring Manufacturing (GB) Ltd. У п'ятдесятих роках двадцятого століття компанія виробляла відмінні звукознімачі з рухомим залізом (Moving Iron), а в 1960-х почала випускати програвачі вінілу у співпраці зі швейцарською фірмою Lenco. Зокрема, в 1967 році побачила світ модель GL75, яка і сьогодні користується великою популярністю у шанувальників вінтажу. Сімдесяті роки двадцятого століття були ознаменовані початком випуску головок серії 900 з рухомим магнітом, ну а перший картридж з рухомою котушкою Goldring Electro II побачив світло в 1983 році. 

Полична акустика Fyne Audio F301 з динаміками FyneFlute

Fyne Audio F301-яскравий приклад синтезу сучасних технологій, правильного інженерного підходу і впізнаваного звукового почерку. Акустика здається ймовірним проривом для даної цінової групи-обов'язково придивіться до неї при виборі поличних гучномовців.
Паспортні дані : Тип – поличні акустичні системи | Назва – Fyne Audio F301 | Кількість смуг – 2 | Акустичне оформлення – фазоінвертор (порт виведений тому) | Підводиться потужність, Вт– 25 – 100 | Безперервна потужність, Вт – до 50 | Чутливість, дБ – 89 | Опір, Ом – 8 | Частотний діапазон, Гц – від 44 до 28 000 | Твітер – 25 мм, поліестер | СЧ/НЧ-динамік – 150 мм, армована папір | Кроссовер – фільтр НЧ другого порядку, ВЧ – третього порядку, частота розділу – 3 200 Гц | Розміри, см – 30,0 x 19,0 x 27,1 | Вага, кг – 5,3 

Sound

The Tannoy 7.4s certainly live up to the claims of being a big speaker for a big room. Even placed out into the room, there is plenty of scale here, with low, weighty bass that never fails to make its presence known.

However it lacks a degree of control, and has a tendency to overpower the midrange, robbing it of clarity and detail.

For all its low-end presence, it struggles to put any real kick behind its bass notes, leaving them sounding soft and lacking impact.

The White Stripes' falls flat without the punctuation to its drum kicks that defines its melody and gives it momentum.

MORE: Best speaker deals — , Bluetooth, wireless

Play something that rests on a strong midrange performance, like the stripped back vocal of India Arie in , and the Tannoys still leave you wanting.

There's not enough detail here to do it justice. You can pick out the breathy drawls that sit on the surface but the subtler nuances that really allow you to connect with the deeply soulful performance are left undiscovered.

A lot of that is because the midrange sits back compared to the bass and treble, leaving both of them to fight over which sits more prominently in the presentation.

The bass probably wins out, but the lack of refinement in the treble doesn't go unnoticed either.

Snare drums, cymbals and percussion shakers are short on the detail they need to sound clean and natural, and female voices can fizz with a coarseness that doesn't always make for the most comfortable listen.

This trait also makes the speaker feel unbalanced, with the treble, midrange and bass all struggling to pull together and create a cohesive experience, leaving the performance feeling a little disjointed.

Perhaps most disappointing though, is that the Mercury 7.4s fail to really grab hold of a track and keep a good sense of timing and rhythm. They don't get particularly confused or flustered, but lack that level of fluency you find in a more capable speaker.

Dynamically they're a little flat too. You'll get some sense of peaks and troughs, and the rising and falling of momentum, but only when it's most explicit.

More subtle moments aren't expressed with the same ability. Q Acoustics' 3050s are notably better in every respect, and more than justify their £100 premium.

MORE: Best hi-fi speakers 2017

Compatibility

The Mercury 7.4s are twin ported, with dual 18cm mid/bass drivers and a 28mm soft dome tweeter.

These are positioned in a D'Appolito configuration with the tweeter in the middle, in the aim of widening the traditional sweet spot – pretty important for a speaker aimed at a bigger room.

The drive units themselves have also been changed from the previous generation, using new materials to improve their performance, while Tannoy also claims the cabinet construction of the series is the most acoustically neutral to date.

It all sounds very promising, but knowing what the company is capable of at this price, we're left feeling rather disappointed.

Harman Kardon Radiance 2400: нова філософія домашнього звуку

Harman Kardon Radiance 2400 Система поєднує в собі ідеальний мінімалістський дизайн та висококласні матеріали, а також дві ультракомпактні підлогові колонки та активний сабвуфер, що створюють насичений та детальний звук. «Harman Kardon Radiance 2400 — це втілення мрії, тонкого балансу між чистою фантазією нашої дизайн-команди та найкращими розробками інженерів. Витончений стиль цієї аудіосистеми в поєднанні з тим, як вона звучить, найбільш наочно демонструють всю технологічність — вона ідеально знаходить місце в інтер'єрі, розчиняючись серед інших предметів, та відразу звертає на себе увагу, варто її лише включити ». 

Тест програвача вінілу Teac TN-3B: ласкаво просимо в аналоговий звук

Вініл крокує по планеті семимильними кроками, піднімаючи піввіковий пил з антресолей. Саме там, ще до епохи касет та CD, наші предки приховали стопки пластинок та вертушку, що їх грала. Але час нещадно: навіть дверцята антресолей стала гірше відкриватися і поскрипувати петлями. А що вже говорити про програвач пластинок — багато хто з них там і почили, дивлячись з-під лоба в темряву змін. Але ми живемо в прекрасний час — тепер цикл замкнувся. Наше нове — тепер наше, і яка різниця, що там було до цього. Сьогодні в ролі вітру змін виступить блискучий вініловий програвач Teac TN-3B: поки остигає чай, можете змахнути пил з ваших старих платівок. Скоро вони заграють по-новому!.. 

Related posts
Рейтинг
( Пока оценок нет )
Editor
Editor/ автор статьи

Давно интересуюсь темой. Мне нравится писать о том, в чём разбираюсь.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
The voice for you
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: